Дизайнерські валянки: право на витонченість

Протягом досить довгого часу валянки як артефакт залишалися за межами уваги модних дизайнерів. Серйозно цікавитися ними кутюр’є почали приблизно в кінці дев’яностих років ХХ століття, і тоді з’явилося таке поняття, як дизайнерські валянки. Зірки російської fashion-індустрії на кшталт Валентина Юдашкіна, Ігоря Чапурін і Вікторії Андреяновой під заступництвом російського ж Міністерства культури навіть ініціювали масштабні проекти по «реабілітації» валянок.

Завдання цієї «реабілітації» полягала в тому, щоб змусити звичайного споживача побачити в них не просто символ національної культури, а модний і стильний аксесуар. При цьому дизайнерський підхід до зміни концепції валянок завжди залишається двояким: в першому випадку їх форма залишається незмінною, додається тільки різноманітний декор, а в другому силуету валянка намагаються надати максимальну схожість з формами сучасного взуття.

Дизайнерські валянки: ручна робота

Як відомо, валянками називаються теплі повстяні чоботи, виготовлені методом валяння. Вихідним матеріалом для них найчастіше служить овеча шерсть. Валянки фабричного виробництва особливою витонченістю не відрізняються, та й фактура у них досить груба. Валянки ручної роботи іменуються «самовалкамі» – вони виходять більш м’якими і теплими, а тому, відповідно, і коштують дорожче. Власне самовалкі і стають в більшості випадків об’єктами дизайнерських експериментів.

Історично валянки були призначені, перш за все, для ходьби по сухому снігу в морозну погоду, тому вони і мали надто практичний і навіть кілька суворий зовнішній вигляд. Дизайнерські валянки часом відрізняються такою кількістю крихкого декору, що в них і на вулицю-то виходити страшно, а тим більше по сніжних заметах пробиратися. Наприклад, Вікторія Андреянова додумалася розшити пару сірих невибагливих валянок ніжними квітками флердоранжа, Олена Попова забезпечила їх високим каблуком-шпилькою, а Валентин Юдашкін розмістив на них об’ємні аплікації, що зображують новорічну ялинку і веселих звіряток під нею. Нестандартний підхід до валянків продемонструвала Юлія Далакян – вона перетворила їх в туфлі з перетинчастими застібками і оброблена магнітними нашивками.

Валянки по-італійськи

Італійський взуттєвої бренд Judari був заснований в 2006 році дизайнерами російського походження, тому вибір на користь валянок, на випуск яких почала спеціалізуватися ця компанія, був цілком зрозумілий. Дизайн цього взуття разюче відрізняється від форми валянок, знайомих всім з дитинства. Вони зроблені з якісного італійського фетру і в окремих випадках навіть прогумовані. Велика частина дизайнерських валянок, представлених Judari, забезпечена міцною і зручною прошивний підошвою зі шкіри та гуми, завдяки якій в таких валянках можна ходити по вулиці і в сиру погоду, не турбуючись про те, що вони промокнути.

В італійському виконанні дизайнерські валянки досить щільно облягають щиколотку і гомілку і за рахунок цього виглядають на ногах так само витончено, як і дорогі чобітки. Декор зводиться до шкіряним вставкам чи ажурним прорізах.

Уггі – не конкуренти

Патріотично налаштовані російські дизайнери впевнені, що при правильній розкрутці випускаються ними валянки цілком здатні скласти конкуренцію популярним чобіт-уггі, які прийшли в світову моду як елемент етнічного стилю з Австралії і згодом перетворилися в демократичне взуття повсякденного значення.

Російський дизайнер Юлія Юрова обробляє самовалкі з овечої вовни переливаються бісером, блискучими стразами і культовими кристалами від Сваровскі. При цьому вона абсолютно не прагне позбавляти валянки їх звичної форми і «маскувати» їх під гламурні чоботи або ботильйони. Хітом продажів у Юрової протягом декількох років залишаються валянки, що отримали назву «Рублевський». Якщо звичайні валянки фабричного виробництва можна придбати приблизно за двадцять доларів, то ціни на дизайнерську продукцію счисляется вже в сотнях одиниць американської валюти.

Світлана Усанкова

Ещё новости по данной тематике:
  • Нет похожих записей.

Комментирование временно запрещено